Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Yo, чуваки и чувихи! Всем привет, я этот сумасшедший наркоман-рэпер, который снова здесь с новым коломбайном. Сегодня я расскажу вам историю, которая начинается с закладками и заканчивается дырками и мухоморчиками.
Итак, это было утро, когда я решил сделать свою самую дерзкую закладку когда-либо. Я знал одного парня, который имел связи с дилерами из Амстердама, так что я решил проскользнуть туда на пару дней. Мой план был прост - купить мефедрон, чтобы разогнать свою энергию до предела и записать новый баттл-трек, который сделает всех других рэперов шеймить.
Когда я добрался до Амстердама, меня встретил мой парень-дилер, выглядевший как настоящий мафиози. Он достал свою сумку, наполненную разными кикерами, и там был и мефедрон, размером с коричневый бургер. Я сразу же купил его, зная, что этот порошок принесет мне новые идеи и вдохновение.
Вернувшись в мой номер отеля, я заложил эту дьявольскую штуку в свою дырку, и через несколько минут чувствовал, что моя энергия взлетает до небес. В этот момент я понял, что стал зависимым от этого химического путешествия, и это было проклятьем, в котором я смешивался с радостью моих поклонников.
Но не только мефедрон был звездой моей истории - вместе с ним я попробовал мухоморчики. В один из вечеров, я с моими друзьями-музыкантами пошел тусить в лес, где мы нашли эти дьявольские грибы. Мы смешали их с нашими напитками и влились в самую глубокую галактику сознания. Цвета стали более яркими, звуки - более четкими, а риффы - более шибко крутыми. Я начал записывать музыку, которая звучала как ничто другое, и я понял, что мухоморчики были новым источником моей творческой силы. Я стал встречаться с гей-юзером по имени Трэвис. Он был настоящим хитмейкером в своем жанре и одновременно наркоманом. Мы проводили дни и ночи, шныряя по городу, чувствуя себя свободными душами, которые дышат туманными облаками кокаина и смешивают цвета радуги с дымом героина.
Трэвис был темным ангелом, который соблазнил меня своей харизмой и опытом. Он научил меня, как кидать других рэперов, как создавать скандальные творческие приемы и как стать настоящим юзером со своим уникальным стилем. Наши совместные треки вызывали бурю разговоров в мощи блоков.
Но каждая химическая история имеет свою конечную точку. Как-то во время нашего обычного ошеломляющего тусования, Трэвис внезапно скончался от передозировки. Я остался один, погруженный во мрак своей зависимости, потерявшей свое вдохновение без его руководства.
Так что, чуваки, вот моя история. Они могут вдохновить и уничтожить вас одновременно. Я суровый наркоман-рэпер, но я узнал свои границы и понял, что это не путь, по которому стоит идти.
И помните, мои друзья, жизнь не только о наркотиках и экстремальных приключениях. Всегда ищите баланс и стремитесь к творческому росту в своей музыке. Стремитесь быть лучшей версией себя, а не погрязнуть в мрачном мире, где дымится лишь надежда.
Stay strong, stay creative. Peace out!
